Перейти до основного вмісту

Колискова донечці

Раптом написалася колискова:

Спатоньки, спатоньки, доню, пора,
Завтра чекає тебе нова гра.
Сонце ранесенько збудить усіх,
В нашу хатину повернеться сміх.
Будемо кіски тобі заплітати,
Смачно удвох нагодуємо тата,
Ляльці-принцесі пошиємо плаття -
Знайдемо разом веселе заняття.
Спи, моя донечко, спи, моє все,
Ніч тобі казочку-сон принесе -
Казку про зайчика і про метелика,
Казку про літечко, квіти і джмелика.
Спи-засинай, моє любе маля,
Небо вечірнє - мов свіжа рілля,
Нічка посіє у неї зірки,
Висвітить довгі чумацькі стежки.
З того насіння зійде новий день,
Трішки поспати зосталось лишень.
Ковдра м'якенька, подушка пухка,
Тепла на лобику мами рука.
Тато із янголом охороняють,
Вічка стуляються і... засинають.
Світла голівонька відпочива -
Завтра відкриються нові дива!

(Юлія Козир)

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

7 способів знайти час для себе молодій матусі

        Звісно, я теж чула історії про матусь, які не знають, чим себе зайняти, сидячи в декреті.      Вони печуть, вишивають, в'яжуть, читають, дивляться телек або просто лежать на дивані і не можуть дочекатися, коли малюк уже прокинеться і дасть їм роботу.       Але немало й таких молодих мам, які почуваються гірше вичавленого лимона, ледве доповзаючи ввечері до ліжка. Дитині не спиться - то кольки мучають, то газонокосарку ввімкнули під вікном, то чоловік хропе, то кіт шкребеться і кричить, і всі нервують і ходять навшпиньки, вигадують особливі способи відчиняти й зачиняти двері, повертати ключ, змивати в туалеті і застібати кнопки й блискавки, ще більше привчаючи дитину спати в нереалістичній тиші.        На тлі всього цього часто почуваєшся ніким - пристроєм для догляду за немовлям, у якого є лише обов'язки і немає права відвести душу хоча б...
Дописати коментар
Продовження»

Дім і вогнище

І все ж законодавець він. Відповідальність, яка лежить на ній, перебільшена. "Чоловік голова, а жінка - шия". "Жінка - душа родини". Соціальні ролі, які передбачаються для чоловіка і жінки, цілком правильні на рівні слів, але, здається, ми майже втратили їх сенс. Коли в нашій культурі описують ідеальний шлюб, то чоловік - ініціатор, а жінка підтримує ініціативу (як шия голову, як ребра тулуб). Він будує дім, вона зберігає в ньому тепло. Вона в нього за спиною, як за стіною. Ставленнядо цього стереотипу неоднозначне. Мені очевидно, що він золотий. Але акценти. Я люблю коментарі в соцмережах до "постів мудрості". Людям кортить переплюнути одне одного у життєвому досвіді. Хоча потім з цього досвіду все одно робляться неоригінальні висновки: або "це дійсно так", або "це неправильно", або "люди різні". І я така. І от прийшов день, коли ці слова (що чоловік ініціює, а жінка підтримує) здалися мені непростими.
Продовження»

Я не така мама, як усі: від почуття провини до мавпування

 Image courtesy of Dino De Luca at FreeDigitalPhotos.net      Фільтрувати інформацію стало надзвичайно складно - її через край. Не встигаєш відокремлювати зовнішні голоси від внутрішнього. Чужі погляди, прагнення вважаєш своїми, а свої недоліки, страхи переносиш на інших. Більше тривожишся, частіше розчаровуєшся й усе сильніше відчуваєш незрозумілу провину.          Таке почуття виникло у мене, коли Яблучко ще не з'явилася на світ, але я вже шерстила форуми й усілякі сайти про виховання, щоб підкуватися. Сьогодні, усвідомивши руйнівну силу таких знань, принципово не заходжу на форуми. Просто відчуваю, ніби це якась трясовина. Я не знаю, хто ті жінки, і коли вони встигають писати сотні, а то й тисячі коментарів. Якщо це просто їхній заробіток - то, швидше за все, їм однаково, про що писати. Якщо гіперактивні відвідувачі-писаки - то навря...
Дописати коментар
Продовження»