Хтось сидить на хмаринці – може, сам Бог, а може, просто снігУР чи сніжНИК - і сипле білих пухнастиків тихо й ніжно. А іноді – воду ллє чи льодовий горох. Та нині усе ж сніжок. Щічки червоні, З носиків, ніби з чайничків, в небо тікає пар. Звичайно, це в тебе чайничок, А в мене - може, й димар! Ну, як там, не змерзли
Блог задумливої мами. Яблучку присвячується