Перейти до основного вмісту

Танець живота з животиком

     Суперечливе запитання: чи можна танцювати східні танці під час вагітності? Мій досвід
показав, що можна, якщо ставитися до цього з розумом - усвідомлювати, що відбувається з твоїм тілом під час того чи іншого руху, думати, які м'язи і якою мірою задіяні в танці.
 
     На першому місяці  я починала другий рік викладання східних танців.
    Ми займалися з дівчатками шкільного віку, і до цих занять я ставилася дуже серйозно, адже не всі рухи белі-денсу безпечні для незрілого організму. Багато читала й перечитувала, щоб підібрати їм нешкідливу хореографію. Тому і собі в цьому випадку могла дати раду. Довелося трохи змінити плани, і почати з дівчатками вивчення більш спокійних стилів, придумувати постановки без трясок, і різких точок. Розминку я робила біля станка за власною програмою, а когось із дівчат призначала проводити її для всіх (з дитячих років пам'ятаю, як це приємно, коли тебе обирають для цієї поважної місії! Ех...). Потім уже разом вчили нову зв'язку.
     Для тих, кому дуже хочеться танцювати белі-денс під час вагітності і хто не має ніяких ускладнень типу гіпертонусу абощо (лікар підкаже), ось правила, які я тоді для себе встановила:


1. Обов'язково робити хоча б невеличку розминку і приємну розтяжку під спокійну, повільну музику (під словом "приємна" маю на увазі, що не треба тягнути м'язи через силу, коли вони напружені).
 
2. Забути про тряски.

3. Забути про удари стегнами чи животом, різкі підстрибування і взагалі різкі рухи.

4. Хвилі м'язами живота можна робити повільно і лише на перших місяцях, доки це комфортно.

5. Уникати рухів, де потрібно напружувати живіт (у тому числі й косі м'язи).

6. "Вісімки" стегнами вперед і назад тільки дуже повільно і без сильних відтягувань. До речі, початково белі-денс - ритуальний танець, який виконувався біля жінки під час пологів і імітував цей процес. Я й сама в пологовому залі робила якраз оці "вісімки" у перший період. Було трохи боляче (додатково), але діло пішло набагато швидше, і я народила на чотири години раніше, ніж запевняли акушерки.

7. Якщо з'явилося відчуття, що внизу живота "тягне" (щось типу переймів Брегстона-Хігса) - на сьогодні досить. Треба або перейти до тіє ж приємної розтяжки, або взагалі полежати - варто прислухатися до організму.

8. Після танців обов'язково розслабити спину. Треба сісти на коліна, корпус нахилити вперед до самої підлоги (животик лежить на підлозі між колінами), руки витягти вперед і розслабитися. Намалювала малюночок, щоб зрозуміліше.

   
   Мені здається, стиль халіджі - це якраз те, що треба для вагітної, - класна музика з незвичним для слов'янського вуха, але веселим ритмом. Ось, до речі, наш халіджі після заняття:
 
 
 

  Словом, отак і протанцювала до восьмого місяця включно. А потім дитячо-юнацький клуб, на базі якого був мій гурток, реформували. Оце, думаю, скільки б протрималася, якби він продовжував працювати?..

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

7 способів знайти час для себе молодій матусі

        Звісно, я теж чула історії про матусь, які не знають, чим себе зайняти, сидячи в декреті.      Вони печуть, вишивають, в'яжуть, читають, дивляться телек або просто лежать на дивані і не можуть дочекатися, коли малюк уже прокинеться і дасть їм роботу.       Але немало й таких молодих мам, які почуваються гірше вичавленого лимона, ледве доповзаючи ввечері до ліжка. Дитині не спиться - то кольки мучають, то газонокосарку ввімкнули під вікном, то чоловік хропе, то кіт шкребеться і кричить, і всі нервують і ходять навшпиньки, вигадують особливі способи відчиняти й зачиняти двері, повертати ключ, змивати в туалеті і застібати кнопки й блискавки, ще більше привчаючи дитину спати в нереалістичній тиші.        На тлі всього цього часто почуваєшся ніким - пристроєм для догляду за немовлям, у якого є лише обов'язки і немає права відвести душу хоча б...

Колядка

Давно хотіла скласти колядку й щедрівку для доні, але якось не йшло. А це взяло й вийшло посеред ночі )). Правда, для доні вона трохи задоросла, але, може, як підросте, уподобає і захоче вивчити - хтозна. Представляю і на Ваш суд. Колядко, моя пісенько, в цю хату залети, Людей осяй в ній радістю, замети розмети І розкажи їм звісточку про благодать Різдва, Про віру, що єднає нас і справджує дива. Лети, весела пісенько, та не забудь малят Бажай їм подаруночків до цих веселих свят. А матінки і таточка, бабуні й дідусі В пошані і у злагоді живуть нехай усі. Лети, колядко радісна, хай буде на столі М'який буханець хлібчика із запахом ріллі, І на весь рік наснаги добрим людям залиши Про чистоту подбати у світлиці і душі. А ще, дзвінка колядочко, утіш усі серця, У горі і у радості хай згадують Отця, І Сина, і Святаго Духа. Всі, з усіх усюд Хай з миром і удячністю молитви вознесуть. Ю. Козир

Дім і вогнище

І все ж законодавець він. Відповідальність, яка лежить на ній, перебільшена. "Чоловік голова, а жінка - шия". "Жінка - душа родини". Соціальні ролі, які передбачаються для чоловіка і жінки, цілком правильні на рівні слів, але, здається, ми майже втратили їх сенс. Коли в нашій культурі описують ідеальний шлюб, то чоловік - ініціатор, а жінка підтримує ініціативу (як шия голову, як ребра тулуб). Він будує дім, вона зберігає в ньому тепло. Вона в нього за спиною, як за стіною. Ставленнядо цього стереотипу неоднозначне. Мені очевидно, що він золотий. Але акценти. Я люблю коментарі в соцмережах до "постів мудрості". Людям кортить переплюнути одне одного у життєвому досвіді. Хоча потім з цього досвіду все одно робляться неоригінальні висновки: або "це дійсно так", або "це неправильно", або "люди різні". І я така. І от прийшов день, коли ці слова (що чоловік ініціює, а жінка підтримує) здалися мені непростими.