Перейти до основного вмісту

Танець живота з животиком

     Суперечливе запитання: чи можна танцювати східні танці під час вагітності? Мій досвід
показав, що можна, якщо ставитися до цього з розумом - усвідомлювати, що відбувається з твоїм тілом під час того чи іншого руху, думати, які м'язи і якою мірою задіяні в танці.
 
     На першому місяці  я починала другий рік викладання східних танців.
    Ми займалися з дівчатками шкільного віку, і до цих занять я ставилася дуже серйозно, адже не всі рухи белі-денсу безпечні для незрілого організму. Багато читала й перечитувала, щоб підібрати їм нешкідливу хореографію. Тому і собі в цьому випадку могла дати раду. Довелося трохи змінити плани, і почати з дівчатками вивчення більш спокійних стилів, придумувати постановки без трясок, і різких точок. Розминку я робила біля станка за власною програмою, а когось із дівчат призначала проводити її для всіх (з дитячих років пам'ятаю, як це приємно, коли тебе обирають для цієї поважної місії! Ех...). Потім уже разом вчили нову зв'язку.
     Для тих, кому дуже хочеться танцювати белі-денс під час вагітності і хто не має ніяких ускладнень типу гіпертонусу абощо (лікар підкаже), ось правила, які я тоді для себе встановила:


1. Обов'язково робити хоча б невеличку розминку і приємну розтяжку під спокійну, повільну музику (під словом "приємна" маю на увазі, що не треба тягнути м'язи через силу, коли вони напружені).
 
2. Забути про тряски.

3. Забути про удари стегнами чи животом, різкі підстрибування і взагалі різкі рухи.

4. Хвилі м'язами живота можна робити повільно і лише на перших місяцях, доки це комфортно.

5. Уникати рухів, де потрібно напружувати живіт (у тому числі й косі м'язи).

6. "Вісімки" стегнами вперед і назад тільки дуже повільно і без сильних відтягувань. До речі, початково белі-денс - ритуальний танець, який виконувався біля жінки під час пологів і імітував цей процес. Я й сама в пологовому залі робила якраз оці "вісімки" у перший період. Було трохи боляче (додатково), але діло пішло набагато швидше, і я народила на чотири години раніше, ніж запевняли акушерки.

7. Якщо з'явилося відчуття, що внизу живота "тягне" (щось типу переймів Брегстона-Хігса) - на сьогодні досить. Треба або перейти до тіє ж приємної розтяжки, або взагалі полежати - варто прислухатися до організму.

8. Після танців обов'язково розслабити спину. Треба сісти на коліна, корпус нахилити вперед до самої підлоги (животик лежить на підлозі між колінами), руки витягти вперед і розслабитися. Намалювала малюночок, щоб зрозуміліше.

   
   Мені здається, стиль халіджі - це якраз те, що треба для вагітної, - класна музика з незвичним для слов'янського вуха, але веселим ритмом. Ось, до речі, наш халіджі після заняття:
 
 
 

  Словом, отак і протанцювала до восьмого місяця включно. А потім дитячо-юнацький клуб, на базі якого був мій гурток, реформували. Оце, думаю, скільки б протрималася, якби він продовжував працювати?..

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

7 способів знайти час для себе молодій матусі

        Звісно, я теж чула історії про матусь, які не знають, чим себе зайняти, сидячи в декреті.      Вони печуть, вишивають, в'яжуть, читають, дивляться телек або просто лежать на дивані і не можуть дочекатися, коли малюк уже прокинеться і дасть їм роботу.       Але немало й таких молодих мам, які почуваються гірше вичавленого лимона, ледве доповзаючи ввечері до ліжка. Дитині не спиться - то кольки мучають, то газонокосарку ввімкнули під вікном, то чоловік хропе, то кіт шкребеться і кричить, і всі нервують і ходять навшпиньки, вигадують особливі способи відчиняти й зачиняти двері, повертати ключ, змивати в туалеті і застібати кнопки й блискавки, ще більше привчаючи дитину спати в нереалістичній тиші.        На тлі всього цього часто почуваєшся ніким - пристроєм для догляду за немовлям, у якого є лише обов'язки і немає права відвести душу хоча б удома, займаючись приємною тобі справою, не те що - не дай Боже, як це так?! - піти прогулятися з подругою.      Жалітися р

Суперечності

Можна регулярно ходити в церкву, не пропускати жодного ранкового та вечірнього правила, завісити стіни іконами, читати святих отців, але у важку хвилину забувати просити допомоги в Бога. Можна розуміти, що самотужки ти нічого не можеш, і лізти зі шкури, щоб якнайшвидше перекроїти себе, боячись не встигнути. Можна знати, що без волі Творця й волосина твоя не впаде, і намагатися прораховувати все наперед, щоб перестрахуватися від можливих бід. Можна наполегливо молитися за спасіння рідних і обурюватися, лякатися, тремтіти, коли їм кидають рятувальні круги скорбот. Маловір'я ㅡ це коли недовідчуваєш, недовідпускаєш, недопокладаєшся, недовіряєш, недоввіряєш. Коли приготувався стрибнути, але боїшся відірватися від платформи. Коли затиснутий між двома стінами суперечностей, бо і постукати, і відступити боїшся.

Переросте

"Переросте" - це в багатьох випадках дуже мудре слово. Аби знати напевне, що якусь проблему дитина точно переросте, материнство було б утричі легшим, але нічого не можна знати напевне, і продовжуєш собі далі морочитися, особливо якщо в тебе ще й звичка така - сумніватися. З кожним етапом підростання Яблучка я все більше переконуюся, що дитина насправді дуже багато чого переростає - і поганого, і навіть хорошого (хоч усе й відносно). Геракліт - дядько не дурний, правильно казав оті заяложені сьогодні слова, які ви всі знаєте. Але нетерплячість, переполох від "подружчиних" історій,  страх відрізнятися порушують спокій і сон.    Так, незважаючи на мої смикання, донька переросла:   - кольки;   - так і не раціоналізований нами крик у ванні в перші місяці;   - судинну "сіточку" на шкірі, з приводу якої нас заспокоїла лікар, а декого відсилають до