Перейти до основного вмісту

Звідки береться сніг?

 

Хтось сидить на хмаринці –

може, сам Бог,
а може, просто
снігУР чи сніжНИК -
і  сипле білих пухнастиків
тихо й ніжно.
А іноді – воду ллє
чи льодовий горох.
Та нині усе ж сніжок.
Щічки червоні,
З носиків, ніби з чайничків,
в небо тікає пар.
Звичайно, це в тебе чайничок,
А в мене - може, й димар!
Ну, як там, не змерзли

Твої маленькі долоні?
Отож, сидить на хмаринці хтось,
Сипле собі сніжок,
І при цьому
Збирає пару в зоряний ковш,
Мішає
Упоперек і уздовж,
І дме в чарівний ріжок.
І от – уяви! –
Кожна нотка мелодії
Падає в ковшик з парою,
творить сніжинку,
Вдягається, як Попелюшка,
В ту одежинку,
І стрибає у кишеню снігогосподаря.
А потім летить, летить
з неба легка,
крутить свої
манюсінькі піруети...
Отак і виходять оці снігові замети
і кожна сніжинка, яку
Спіймала твоя рука.
А ковш покажу тобі
хай, як настане ніч,
бо він із зірок – при світлі
його не видно.
Ходімо додомку -  
відкрию тобі повидло,
наллю молочка
й поліземо вдвох на піч.
 
(Ю. Козир)

Популярні дописи з цього блогу

7 способів знайти час для себе молодій матусі

        Звісно, я теж чула історії про матусь, які не знають, чим себе зайняти, сидячи в декреті.      Вони печуть, вишивають, в'яжуть, читають, дивляться телек або просто лежать на дивані і не можуть дочекатися, коли малюк уже прокинеться і дасть їм роботу.       Але немало й таких молодих мам, які почуваються гірше вичавленого лимона, ледве доповзаючи ввечері до ліжка. Дитині не спиться - то кольки мучають, то газонокосарку ввімкнули під вікном, то чоловік хропе, то кіт шкребеться і кричить, і всі нервують і ходять навшпиньки, вигадують особливі способи відчиняти й зачиняти двері, повертати ключ, змивати в туалеті і застібати кнопки й блискавки, ще більше привчаючи дитину спати в нереалістичній тиші.        На тлі всього цього часто почуваєшся ніким - пристроєм для догляду за немовлям, у якого є лише обов'язки і немає права відвести душу хоча б удома, займаючись приємною тобі справою, не те що - не дай Боже, як це так?! - піти прогулятися з подругою.      Жалітися р

Суперечності

Можна регулярно ходити в церкву, не пропускати жодного ранкового та вечірнього правила, завісити стіни іконами, читати святих отців, але у важку хвилину забувати просити допомоги в Бога. Можна розуміти, що самотужки ти нічого не можеш, і лізти зі шкури, щоб якнайшвидше перекроїти себе, боячись не встигнути. Можна знати, що без волі Творця й волосина твоя не впаде, і намагатися прораховувати все наперед, щоб перестрахуватися від можливих бід. Можна наполегливо молитися за спасіння рідних і обурюватися, лякатися, тремтіти, коли їм кидають рятувальні круги скорбот. Маловір'я ㅡ це коли недовідчуваєш, недовідпускаєш, недопокладаєшся, недовіряєш, недоввіряєш. Коли приготувався стрибнути, але боїшся відірватися від платформи. Коли затиснутий між двома стінами суперечностей, бо і постукати, і відступити боїшся.

Переросте

"Переросте" - це в багатьох випадках дуже мудре слово. Аби знати напевне, що якусь проблему дитина точно переросте, материнство було б утричі легшим, але нічого не можна знати напевне, і продовжуєш собі далі морочитися, особливо якщо в тебе ще й звичка така - сумніватися. З кожним етапом підростання Яблучка я все більше переконуюся, що дитина насправді дуже багато чого переростає - і поганого, і навіть хорошого (хоч усе й відносно). Геракліт - дядько не дурний, правильно казав оті заяложені сьогодні слова, які ви всі знаєте. Але нетерплячість, переполох від "подружчиних" історій,  страх відрізнятися порушують спокій і сон.    Так, незважаючи на мої смикання, донька переросла:   - кольки;   - так і не раціоналізований нами крик у ванні в перші місяці;   - судинну "сіточку" на шкірі, з приводу якої нас заспокоїла лікар, а декого відсилають до