"Переросте" - це в багатьох випадках дуже мудре слово. Аби знати напевне, що якусь проблему дитина точно переросте, материнство було б утричі легшим, але нічого не можна знати напевне, і продовжуєш собі далі морочитися, особливо якщо в тебе ще й звичка така - сумніватися.
З кожним етапом підростання Яблучка я все більше переконуюся, що дитина насправді дуже багато чого переростає - і поганого, і навіть хорошого (хоч усе й відносно). Геракліт - дядько не дурний, правильно казав оті заяложені сьогодні слова, які ви всі знаєте. Але нетерплячість, переполох від "подружчиних" історій, страх відрізнятися порушують спокій і сон.
Так, незважаючи на мої смикання, донька переросла:
- кольки;
- так і не раціоналізований нами крик у ванні в перші місяці;
- судинну "сіточку" на шкірі, з приводу якої нас заспокоїла лікар, а декого відсилають до
невропатологів, гематологів, діагностують "внутрішньочерепний тиск", "вегето-судинну дистонію" і ще багато чого;
невропатологів, гематологів, діагностують "внутрішньочерепний тиск", "вегето-судинну дистонію" і ще багато чого;
- смоктання великого пальця, яке, за розповідями деяких очевидців у якоїсь дівчинки продовжувалося аж до самісінької школи, а інший очевидець бачив п'ятирічну дитину, у якої обсмоктаний палець був удвічі менший, ніж на іншій руці. Не мазали перцем, не прив'язували руку до тулуба на ніч, як дехто радив. Просто переросла;
- повільний ріст волосся. У інших дівчаток он уже яке було в рік, а у нашої коротюсіньке. А потім як погнало, та ще й таке красиве;
- щоденні істерики. Ні, я не кажу, що Яблучко зараз еталон самоконтролю - я теж людина в душі емоційна, але вона починає розуміти, вчиться висловлювати незгоду, постійно експерементує зі способами, як це зробити, і все частіше знаходить ті, що влаштовують і її, і нас. Без лозинок і дубчиків, як радили дехто зі старших, щоб дитина знала, хто в домі хазяїн. Просто росла й переростала;
- злісне розкидання іграшок. Звичайно, ми говорили, що іграшкам боляче, що вони можуть образитися, пропонували їй спеціального схожого на подушку котика-"товкачика", що "саме любить з кимось побитися". Це допомагало ненадовго. Треба час, щоб усвідомити, що таке біль, образа, злість, дійти розуміння, чому не гоже когось ображати;
- кусання губ. Теж нагризала до крові, теж постійно осмикували. А потім вирішили не звертати на це увагу, бо дитина не буде себе катувати, якщо стане дуже вже боляче і напевне, сама себе не з'їсть. І звичка зникла. Так само й обдирання шкірки на губах.
- стояння у ванні. Ну, постояла з півроку. А потім якось наважилася й сіла, коли їй перестали нагадувати;
- плачі в потязі. Нудно було дитині, хоч і нагребли купу ігрових фігурок, пазлів, книжок, фруктів, солодощів, вперли в рюкзак старий тризполовиноюкілограмовий ноутбук (іншого не було). А вона зчиняла таке, що відходили потім кілька днів і обіцяли більше ніколи її на потяг із собою не брати. Однак через рік вона вже спокійно сиділа в мене на руках складала пазли, жувала банани, а потім усю дорогу дивилася у вікно й куняла від одноманітних пейзажів;
- плач, коли хтось незнайомий починав до неї говорити. Звісно, мені ставало ніяково, соромно, хотілося терміново вести її кудись, щоб тренувалася "общацца с дєткамі" і слухатися не лише рідних, а й чужих дорослих. Та все минається;
- небажання ходити за руку або хоча б туди, куди мені треба. Я взагалі почала вважати, що Яблучко - дитина з країни Навпаки, і ніколи не ходитиме за руку. Але переросла й стала для мене зручнішою;
- відмова стригти нігті й розчісуватися. Донедавна усе це ми спокійно робили ввечері, хвилин через десять після того, як вона засинала. Я навіть непогано її стригла таким побитом. Але миші гризли й кішки шкребли, бо я уявляла собі цю картину інакше. А ось останнього разу підстригла доню вже по-дорослому, на стільці, і їй сподобалося;
- так само Яблучко раптом переросла любов до фруктів, які раніше любила: яблук, груш, винограду, ківі. І ось чекаю, коли переросте й почне їх їсти знову. Бо як це так?
Список, звісно, неповний - згадувала нашвидкуруч, - але скільки моїх душевних терзань було через ці дрібниці, скільки ще є й буде! Хоч я й відчуватиму, що переросте, але ж зайвий раз позаламувати лікті не завадить - "Как бы чего не вышло". Хочеться ясності, точності, достовірності, аргументації. Тому "переросте" - це слово мудре, але таке нестерпно нераціональне.