Перейти до основного вмісту

Як навчитися складати казки з ходу?

     Якось прийшов день, коли Яблучко попросила розказати казочку, а я виявилася непідготовленою. Звичайно, в дитинстві я багато їх переслухала й перечитала, але пам'ять підвела. Уявляла ж собі, як кожен вечір сідатиму на краєчку ліжка і при ввімкненому світильнику в напівтемряві задушевно розказуватиму свої авторські казки - а тут такий провал!
     Згодом на очі трапилася праця російського фольклориста Володимира Проппа "Морфология волшебной сказки", у якій він доводить, що народна чарівна казка складається зі стійкої послідовності частин. Звісно, його тезу пізніше спростовували різними способами, але чому б не запам'ятати цю схему в загальних рисах для побудови власних казочок?
   
    Отож, послідовність така:

    1. Хтось із членів сім'ї йде з дому (батьки їдуть на ярмарок чи на роботу, діти - по гриби, якщо хтось помирає - це теж сюди).

    2. До головного героя звертаються із забороною (туди не ходити, з тією не одружуватися, того не їсти, таку кімнату не відкривати).

    3. Герой порушує заборону. У дію вступає шкідник (змій, Баба-Яга).

    4. Шкідник вивідує інформацію про героя сам або посилає своїх слуг - звідки в нього сила, у чому його секрет молодості тощо...
   
    5. ... і отримує ці знання ("Безперечно, ти прекрасна, але в лісі живе одна дівчина...").
   
    6.  Шкідник намагається обманути головного героя, прийнявши іншу подобу, таємно зробивши пастку, щоб узяти його в полон або викрасти речі (відьма перетворюється на бабусю й дає отруєне яблуко).
   
    7. Жертва піддається обману.
   
    8. Шкідник робить свою "головну" шкоду - викрадає когось із членів сім'ї, помічника, місяць, воду тощо, зачаровує, наказує вбити чи вбиває, нищить щось цінне, когось виганяє.
       8-А. Як варіант, комусь із членів сім'ї чогось не вистачає - молодильних яблук, розуму )), ліків.

    9. Героєві повідомляють про те, що сталося в пункті 8, і просять (наказують, відпускають) розібратися.

    10. Герой вирушає в путь.

    11. Він проходить випробування (домашньою роботою, вченням у Оха, підняттям важкого каменя).

    12. Певним чином отримує чарівний предмет (шапку-невидимку, чоботи-скороходи, летючий килим).

    13. Герой потрапляє у місце, де знаходиться об'єкт його шукань (у підводне чи тридев'яте царство, чарівний ліс etc.).

    14. Вступає в боротьбу зі шкідником.

    15. Перемагає,  ліквідуючи "головну шкоду".

    16. Повертається додому (іноді його можуть переслідувати).

    17. Можливий хід, коли його вдома не впізнають і він мусить довести, що це саме він.

    18. У такому разі знову проходить випробування.

    19. У кінці герой отримує нову зовнішність (Попелюшка - класичний приклад, або Іван після купання в казці "Конёк-горбунок").

    20. Нарешті він "воцаряється" й одружується. Ну, з героїнями тут інші щасливі варіанти.

    Виглядає це дуууже дооовгим. Наші казки не обов'язково мають бути такими довгими й складними - певні повороти сюжету можна пропустити або замінити на власні, але суть прийому, думаю, зрозуміла.
     Тепер час укласти маля, сісти на краєчок ліжечка, увімкнути лампу і...
 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

7 способів знайти час для себе молодій матусі

        Звісно, я теж чула історії про матусь, які не знають, чим себе зайняти, сидячи в декреті.      Вони печуть, вишивають, в'яжуть, читають, дивляться телек або просто лежать на дивані і не можуть дочекатися, коли малюк уже прокинеться і дасть їм роботу.       Але немало й таких молодих мам, які почуваються гірше вичавленого лимона, ледве доповзаючи ввечері до ліжка. Дитині не спиться - то кольки мучають, то газонокосарку ввімкнули під вікном, то чоловік хропе, то кіт шкребеться і кричить, і всі нервують і ходять навшпиньки, вигадують особливі способи відчиняти й зачиняти двері, повертати ключ, змивати в туалеті і застібати кнопки й блискавки, ще більше привчаючи дитину спати в нереалістичній тиші.        На тлі всього цього часто почуваєшся ніким - пристроєм для догляду за немовлям, у якого є лише обов'язки і немає права відвести душу хоча б удома, займаючись приємною тобі справою, не те що - не дай Боже, як це так?! - піти прогулятися з подругою.      Жалітися р

Суперечності

Можна регулярно ходити в церкву, не пропускати жодного ранкового та вечірнього правила, завісити стіни іконами, читати святих отців, але у важку хвилину забувати просити допомоги в Бога. Можна розуміти, що самотужки ти нічого не можеш, і лізти зі шкури, щоб якнайшвидше перекроїти себе, боячись не встигнути. Можна знати, що без волі Творця й волосина твоя не впаде, і намагатися прораховувати все наперед, щоб перестрахуватися від можливих бід. Можна наполегливо молитися за спасіння рідних і обурюватися, лякатися, тремтіти, коли їм кидають рятувальні круги скорбот. Маловір'я ㅡ це коли недовідчуваєш, недовідпускаєш, недопокладаєшся, недовіряєш, недоввіряєш. Коли приготувався стрибнути, але боїшся відірватися від платформи. Коли затиснутий між двома стінами суперечностей, бо і постукати, і відступити боїшся.

Переросте

"Переросте" - це в багатьох випадках дуже мудре слово. Аби знати напевне, що якусь проблему дитина точно переросте, материнство було б утричі легшим, але нічого не можна знати напевне, і продовжуєш собі далі морочитися, особливо якщо в тебе ще й звичка така - сумніватися. З кожним етапом підростання Яблучка я все більше переконуюся, що дитина насправді дуже багато чого переростає - і поганого, і навіть хорошого (хоч усе й відносно). Геракліт - дядько не дурний, правильно казав оті заяложені сьогодні слова, які ви всі знаєте. Але нетерплячість, переполох від "подружчиних" історій,  страх відрізнятися порушують спокій і сон.    Так, незважаючи на мої смикання, донька переросла:   - кольки;   - так і не раціоналізований нами крик у ванні в перші місяці;   - судинну "сіточку" на шкірі, з приводу якої нас заспокоїла лікар, а декого відсилають до